ОСВІТНЯ ПРОГРАМА на 2023/2024 навчальний рік

Розділ 3. Мета і  завдання освітнього процесу закладу

   Косівський заклад  загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів – заклад позашкільної освіти  забезпечує виконання статті 12 Закону України «Про освіту», тобто реалізує визначену мету повної загальної середньої освіти - всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

   Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині:

Одним із головних завдань освітнього процесу при створенні шкільного середовища є також врахування наскрізних змістовних ліній:

• «Екологічна безпека й сталий розвиток»;
• «Громадянська відповідальність»;
• «Здоров’я і безпека»;

  Саме вони є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

1) організацію навчального середовища, зміст  та       цілі наскрізних                          тем, які враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

2) окремі предмети,  виходячи із наскрізних  тем, проводяться через відповідні трактування, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проєкти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від мети і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

3)предмети за вибором;

4. роботу в проєктах;

5)позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Розділ 4. Особливості освітніх програм за ступенем навчання

У 2023/2024 навчальному році загальна кількість класів становить 11. Навчальним процесом охоплено 149 учнів.

Шкільний підрозділ початкової школи у 2023/2024 навчальному році включає 4 класи, у яких навчається 46 учнів.

В основній  школі - 5 класів, у яких навчається  73 учні.

У старшій школі -  2 класи – 30 учнів.

І ступінь ПОЧАТКОВА ОСВІТА

Освітня програма початкової освіти (далі освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації Косівського ліцею початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Освітня програма І ступеня (початкова освіта) розроблена на виконання:

• Закону України «Про освіту»,
• Закону України «Про загальну середню освіту»

Загальний обсяг навчального навантаження та тривалість і взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

   Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів закладу загальної середньої освіти складає на тиждень:

для 1-го класу – 22 години,

для 2-го класу – 24 години,

для 3-го класу – 25 годин,

для 4-го класу – 25 годин.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах І ступеня (далі – навчальний план).

   Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів та передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.

   Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, яка враховує особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів.

   При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1 класі – 35 хвилин,  у 2-4 класах – 40 хвилин.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Мова викладання українська.

Перелік освітніх галузей

Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Освітні галузі в 1 -2 класах НУШ:

Мовно-літературна (українська мова (мова і читання), англійська мова)

Математична (математика)

Громадянська та історична, природнича, соціальна та здоров’язбережувальна («Я досліджую світ»)  

Мистецька (мистецтво або музичне мистецтво і образотворче мистецтво)

Технологічна (дизайн і технології)   

Інформатична (інформатика з 2 класу)

Фізкультурна (фізична культура)

Освітні галузі в 3-4 класах НУШ:

Мовно-літературна, зокрема:

Рідномовна освіта (українська мова та література (МОВ1)

Іншомовна освіта (ІНО) (англійська мова)

Математична (МАО)

Природнича (ПРО) Т

Технологічна (ТЕО) І

Інформатична (ІФО)

Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)

Громадянська та історична (ГІО)

Мистецька (МИО)

Фізкультурна (ФІО)

   Навчальний час, передбачений на варіативну складову може бути використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять.          Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається закладом загальної середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладів освіти.

   Варіативна складова навчальних планів використовується на:

-   додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей,

-   проведення індивідуальних консультацій,

-   проведення групових занять.

Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей

   Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах кожного предмету зокрема.

Перелік освітніх галузей для 1-2 та 3-4 класів, які працюватимуть за Концепцією НУШ (навчальна програма під керівництвом Савченко О.Я.)

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

   Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

   Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

   Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

   Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Форми організації освітнього процесу

   Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

   Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

-  кадрове забезпечення освітньої діяльності викладання у початковій школі  повністю забезпечене кваліфікованими фахівцями; в 1-4 класах працюють вчителі, що пройшли курси і отримали сертифікат НУШ; 

-  навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності – Державний стандарт, навчальні   програми, підручники, які мають гриф МОН;

-  матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності – для учнів початкової школи  створюється цілісне і креативне освітнє середовище згідно вимог НУШ;

за кожним класом закріплено окремий кабінет, а для проведення уроків інформатики використовується  кабінет інформатики старшої школи.

-  якість проведення навчальних занять – за якісне і вчасне проведення навчальних занять учителі несуть персональну відповідальність;

-  моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) проводиться згідно вимог навчальних програм та обліковується у класному журналі.

За організацію системи внутрішнього забезпечення якості освіти відповідає заступник директора з навчально-виховної роботи Ющишин Я.В., яка опікується:

- оновленням методичної бази освітньої діяльності;

- контролем за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробкою рекомендацій щодо їх покращення;

- моніторингом та оптимізацією соціально-психологічного середовища закладу освіти;

- створенням необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників через участь у вебінарах, семінарах, тренінгах та післядипломну курсову підготовку.

Освітня програма закладу початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

   На основі освітньої програми складено та затверджено навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу (додаток 1) Державного стандарту початкової освіти.

Метою рідномовної освіти для загальної середньої освіти є розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому і суспільному житті, у міжкультурному діалозі, бачити її передумовою життєвого успіху; плекання здатності спілкуватися рідною мовою (якщо вона не українська); формування шанобливого ставлення до культурної спадщини; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями рідномовної освіти у початковій школі є:

• виховання стійкої мотивації до читання та прагнення вдосконалювати своє мовлення;
• сприяння індивідуальному самовияву учнів та взаємодії між ними через розвиток комунікативних умінь, зокрема діалогічного мовлення, театралізацію;
• розвиток уміння вдумливого читання і базових правописних умінь;
• збагачення духовного світу учнів через естетичне сприймання творів художньої літератури та медіапродуктів;
• розвиток уяви та творчого мислення учнів за допомогою творів літератури та мистецтва, медіатекстів, театралізації, гри;
• формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні, навчальні, медіатексти);
• розвиток здатності спостерігати за мовними явищами, експериментувати зі звуками, словами, фразами, зокрема і в мовних іграх, для опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;
• створення сприятливого мовного середовища у школі, зокрема й через пізнання сучасної дитячої літератури різної тематики та жанрів.

Відповідно до окреслених завдань, у початковому курсі рідномовної освіти виокремлено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовлення», «Театралізуємо».

Іншомовна освіта (англійська мова)

Метою іншомовної освіти для загальної середньої освіти є формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей і задоволення різних життєвих потреб дитини.

Відповідно до окресленої мети,головними завданнями іншомовної освіти у початковій школі є:

• здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених цією програмою;
• розуміти на слух зміст автентичних текстів;
• читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;
• здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;
• адекватно використовувати досвід, набутий під час вивчення рідної мови та інших навчальних предметів;
• використовувати в разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;
• критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;
• висловлювати свої думки, почуття та ставлення;
• ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування;
• обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб;
• ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах опанування іноземної мови в контексті міжкультурної парадигми, що передбачає ознайомлення з культурою народу, чию мову вивчають учні. Такий підхід зумовлює формування готовності до міжкультурної комунікації в межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою. Відповідно до мети іншомовної освіти та завдань у початковій школі, виокремлено такі змістові лінії: «Сприймання на слух», «Зорове сприймання», «Усна взаємодія», «Усне висловлювання», «Писемна взаємодія», «Писемне висловлювання», «Онлайн взаємодія».

Математична освітня галузь

   Освітня програма з математики для 1-4  класів спрямована на формування  в учнів математичної ключової і предметної компетентностей, реалізацію мети та загальних цілей освітньої галузі, визначених у Державному стандарті початкової освіти (далі Стандарт).

   При конструюванні програми головний акцент зроблено на реалізацію компетентнісного підходу у викладанні математики. Визначальними у структурі програми є обов’язкові  та очікувані результати навчання на кінець другого та четвертого класів.

   Такий підхід дає можливість чітко бачити, якими компетентностями мають оволодіти молодші школярі на першому та другому циклах початкової освіти, а вчитель не мусить концентрувати свою увагу на вивченні однакового для всіх обсягу і змісту матеріалу, залишаючи за собою право його вибору з урахуванням вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб учнів шляхом розроблення власної освітньої програми.

  Метою математичної освітньої галузі Стандарт визначає «розвиток математичного мислення дитини, здатностей розуміти й оцінювати математичні факти й закономірності, робити усвідомлений вибір, розпізнавати в повсякденному житті проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, моделювати процеси та ситуації для вирішення проблем».

  У відповідності із загальними цілями найважливішими завданнями навчання математики можуть бути:  

• формування здатності розпізнавати серед повсякденних проблем ті, які можна розв’язати із застосуванням математичних методів та способів;
• розвиток уміння здійснювати дослідження,  аналіз,  планування послідовності дій   для розв’язання повсякденних проблем математичного змісту, зокрема й сюжетних задач; 
• формування та розвиток усвідомлених і міцних обчислювальних навичок;
• вироблення вміння описувати побачене, почуте, прочитане за допомогою простих математичних моделей; 
• формування відповідального ставлення щодо висування гіпотез, їх оцінки, доведення або спростування, обґрунтування свого вибору;
• вироблення досвіду дослідження просторових відношень, форм об’єктів навколишнього світу, конструювання площинних та об’ємних геометричних фігур;
• вироблення вміння сприймати,  перетворювати та оцінювати отриману інформацію, використовуючи різні джерела, у тому числі й засоби інформаційно-комунікаційних технологій.

У початковому курсі математичної освіти відповідно до зазначеної мети і сформульованих завдань виділено такі змістові лінії: «Лічба», «Числа. Дії з числами», «Вимірювання величин», «Просторові відношення. Геометричні фігури», «Робота з даними».

Природнича освітня галузь

Метою природничої освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування наукового мислення та культури дослідження; розвиток системних уявлень про цілісність та розмаїття природи, утвердження принципів сталого розвитку, ефективної, безпечної і природоохоронної поведінки в довкіллі.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями природничої освітньої галузі у початковій школі є:

• виховання любові та шанобливого ставлення до природи рідного краю, України, планети Земля;
• формування екологічно й етично обґрунтованої поведінки у природі, залучення до участі у природоохоронних акціях;
• розвиток зацікавлення до пізнання природи, оволодіння способами навчально-пізнавальної діяльності, елементарними дослідницькими вміннями (через експерименти, спостереження);
• поступове формування уявлень про природничо-наукову картину світу через поглиблення початкових знань про природні об’єкти і явища, взаємозв’язки в системі «нежива природа – жива природа», про залежність людини від стану навколишнього середовища та її вплив на нього.

Відповідно до зазначених мети і завдань, виокремлено такі змістові лінії: «Я пізнаю природу», «Я у природі», «Я у рукотворному світі».

Технологічна освітня галузь

Метою технологічної освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування в учня/ учениці здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій без шкоди для середовища, до використання технологій для власної самореалізації, культурного й національного самовияву.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями технологічної освітньої галузі у початковій школі є:

• залучення учнів до різних видів діяльності, формування вмінь для створення виробу від творчого задуму до його втілення в готовий результат;
• формування в учнів культури праці та побуту, навичок раціонального ведення домашнього господарства, задоволення власних потреб та потреб інших, відповідальності за результати власної діяльності;
• формування вміння ефективно використовувати природні матеріали з турботою про навколишнє середовище;
• створення умов для практичного і творчого застосування традицій і сучасних ремесел.

   Зміст технологічної освітньої галузі в початкових класах структурується за такими змістовими лініями: «Технічна творчість і техніка», «Світ технологій», «Світ ремесел», «Побут».

Інформатична освітня галузь

Метою інформатичної освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування в учня/ учениці здатності до вирішення проблем із використанням цифрових пристроїв, інформаційно-комунікаційних технологій та критичного мислення для розвитку, творчого самовираження, власного та суспільного добробуту; безпечна та відповідальна діяльність в інформаційному суспільстві.

   Відповідно до окресленої мети, головними завданнями інформатичної освітньої галузі у початковій школі є:

• формування відповідальної позиції цифрового громадянина, навичок безпечного й етичного користування цифровими пристроями та мережами;
• формування початкових умінь розрізняти інформацію різних видів та працювати з нею за допомогою цифрових пристроїв чи без них;
•  формування початкових умінь визначати, знаходити та зберігати інформацію, необхідну для розв’язання життєвих проблем (навчання, гри тощо), за допомогою цифрових пристроїв, мереж та без них, самостійно та під час групової взаємодії;розрізняти правдиву і неправдиву інформацію різних видів;
• налагодження комунікації за допомогою цифрових пристроїв та мереж для спільної творчості, співпраці, навчання, гри;
• формування початкових умінь створювати електронні тексти (зображення, відео, звуки, програми тощо) за допомогою цифрових пристроїв;
• формування вмінь презентувати себе, власну творчість, ідеї, створені продукти та інші результати індивідуальної та групової діяльності за допомогою цифрових пристроїв.

Реалізація поставленої мети та завдань у початковій школі відбувається за змістовими лініями “Я у світі інформації (Дані. Інформація. Моделі)”, “Моя цифрова творчість”, “Комунікація та співпраця”, “Я і цифрові пристрої”, “Відповідальність та безпека в інформаційному суспільстві”.

Соціальна та здоров’язбережувальна освітня галузь

Метою соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі для загальної середньої освіти є становлення самостійності учня / учениці, його / її соціальної залученості та активності через формування здорового способу життя, розвиток підприємливості, здатності до співпраці в різних середовищах, впевненості в собі та доброчесності для безпеки, добробуту та сталого розвитку.

   Відповідно до окресленої мети, головними завданнями соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі у початковій школі є:

• формування у школярів стійких переконань щодо цінності життя, здоров’я і безпеки для себе і тих, хто його / її оточує;
• виховання дбайливого та усвідомленого ставлення до власного здоров’я і безпеки;
• розвиток потреби самопізнання та самовдосконалення;
• формування в учнів сталої мотивації до здорового способу життя;
• формування свідомого прагнення дотримуватися безпечної, здорової та етичної поведінки для поліпшення добробуту;
• розвиток уміння ухвалювати рішення в повсякденних ситуаціях з користю для безпеки та здоров’я;
• сприяння індивідуальному розвитку самостійності, підприємливих якостей та поведінки свідомого споживача;
• формування вміння вчитися без шкоди для здоров’я;
• створення сприятливого безпечного та здорового середовища в школі.

Зміст соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі структуровано за трьома змістовими лініями: «Безпека», «Здоров’я», «Добробут».

Громадянська та історична освітня галузь

Метою громадянської та історичної освітньої галузі для загальної середньої освіти є створення умов для формування в учня / учениці початкової школи власної ідентичності та готовності до змін через усвідомлення своїх прав і свобод, осмислення зв’язків між історією і теперішнім життям; плекання активної громадянської позиції на засадах демократії та поваги до прав людини, набуття досвіду співжиття за демократичними процедурами.

   Відповідно до окресленої мети, головними завданнями громадянської та історичної освіти у початковій школі є:

• здобуття знань про сучасність і минуле своєї родини, місцевої громади, Батьківщини, людства, формування відповідного віковим можливостям розуміння змісту пам’ятних для себе та для громадян України  подій;

• сприяння початковому усвідомленню власної гідності, цінності свободи і прав людини, своєї належності до родини, місцевої та шкільної громад, українського народу, вироблення відповідального ставлення до власної діяльності  та діяльності інших;

• формування умінь орієнтуватися в історичному часі та соціальному просторі, знаходити та опрацьовувати доступну для себе суспільну інформацію, пояснюватиїї зміст та передавати породжені нею враження і думки;

• удосконалення набутих дітьми в дошкільному віці позитивних моделей поведінки у громадських місцях та опанування нових, пов’язаних із діяльністю школяра / школярки;

• розвиток здатності обстоювати власну думку та приймати інших, вирізняти вияви нерівності, несправедливості та дискримінації;

• створення умов для набуття успішного досвіду конструктивної взаємодії та громадянської поведінки, формування емоційно-ціннісного компоненту громадянської культури особистості.

Мистецька освітня галузь

Метою навчання мистецтва для загальної середньої освіти є формування культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті; плекання пошани до національної і світової мистецької спадщини.

   Відповідно до окресленої мети, головними завданнями навчання мистецтва у початковій школі є:

• збагачення духовного світу учня / учениці під час сприймання мистецтва та художньої творчості; виховання шани до національної і світової культурної спадщини;
• набуття досвіду творення художніх образів через опанування елементарними мистецькими вміннями; розвиток загальних і спеціальних мистецьких здібностей;
• розкриття творчого потенціалу особистості; стимулювання художньо-образного мислення, художніх інтересів; виховання естетичного смаку; сприяння творчому самовияву та розвитку індивідуального стилю учня / учениці через мистецтво;
• розвиток уміння інтерпретувати твори мистецтва, висловлювати враження та особистісне ставлення до них; засвоєння початкових знань про види мистецтва, особливості їхньої художньо-образної мови, зокрема у взаємозв’язках;
• формування вміння презентувати й оцінювати власну творчість, плекання потреби у самовдосконаленні;
• формування вміння взаємодіяти з іншими через мистецтво, виявляти зв’язки мистецтва з природним і соціокультурним середовищем;
• виховання здатності застосовувати мистецтво для отримання задоволення та емоційного самопізнання.

   Реалізація поставленої мети та завдань здійснюється за змістовими лініями: «Художньо-практична діяльність», «Сприймання та інтерпретація мистецтва», «Комунікація через мистецтво», які окреслюють рамкову модель досягнення загальних цілей мистецької освітньої галузі.

Фізкультурна освітня галузь

Метою цієї галузі для загальної середньої освітнє формування в учня / учениці стійкої мотивації до занять фізичною культурою і спортом та життєво необхідних рухових умінь і навичок для збереження власного здоров’я, розширення функціональних можливостей організму.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями фізкультурної освітньої галузі у початковій школі є:

• розширення рухового досвіду, вдосконалення навичок життєво необхідних рухових умінь та навичок,  використання їх у повсякденній та ігровій діяльності;
• розширення функціональних можливостей організму через цілеспрямований розвиток фізичних якостей і природних здібностей;
• збереження та зміцнення здоров’я школярів;
• формування загальних уявлень про фізичну культуру, її значення в житті людини, збереженні та зміцненні здоров’я;
• формування основ здорового способу життя і створення умов для покращення фізичного і психоемоційного стану;
• формування практичних навичок щодо самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку;
• розвиток комунікативних умінь під час занять фізичною культурою;
• формування морально-вольових якостей та позитивного ставлення до занять фізичною культурою і спортом;
•  усвідомлення ролі занять спортом і Олімпійського руху для формування самоповаги, впевненості в собі, прагнення досягати успіху, дотримуючись принципів чесної гри;
• збільшення обсягу рухової активності, яка приноситиме радість дитині;
• формування творчих здібностей засобами фізичної культури.

Освітня програма фізкультурної освітньої галузі для 1-4 класів охоплює такі змістові лінії: «Базова рухова активність», «Ігрова та змагальна діяльність учнів (рухливі ігри та естафети)», «Турбота про стан здоров’я та безпеку».

ІІ та ІІІ ступінь

Базова та повна загальна середня освіта

Для 7-9 класів

• за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затверджена наказом МОН від 20.04.2018 року №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»;
• Наказ МОН України №405 від 20.04.2018 "Про затвердження типових освітньої програми  закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

Для 10-11-х класів

• за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженою наказом МОН від 20.04.2018 року №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 № 464). Наказ МОН України №408 від 20.04.2018 "Про затвердження типових освітньої програми  закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».

   Робочі навчальні плани охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову, яка містить додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, факультативні та індивідуальні заняття.

   Повноцінність базової та повної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету. Освітня програма не включає освітні послуги, які надає школа за батьківські кошти.

   З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів та варіативної складової, яка відповідає переліку, затвердженому педагогічною радою школи.

Перелік освітніх галузей, відповідно Державного стандарту (ІІ-ІІІ ступені)

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

• Мови і літератури
• Суспільствознавство
• Мистецтво
• Математика
• Природознавство
• Технології
• Здоров’я і фізична культура

Освітня галузь «Мови та літератури» реалізовується через навчальні предмети: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Англійська мова»,

(5-11класи);

Освітня галузь «Математика» реалізується через навчальні предмети «Математика» (5-6 класи), «Алгебра» та «Геометрія» (7-11 класи).

Освітня галузь «Природознавство» реалізується через навчальні предмети «Природознавство» (5 клас), «Біологія» та «Географія» (6-11класи), «Фізика» та «Хімія» (7-11 класи).

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується навчальними предметами «Інтегрований курс. Всесвітня історія та історія України» (6 клас), «Історія України» та «Всесвітня історія» (7-11 класи), «Основи правознавства» (9 клас), «Громадянська освіта» (10 клас).

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» реалізуються навчальними предметами «Основи здоров’я» (5-9 класи) та «Фізична культура» (5-11 класи).

Освітня галузь «Технології» реалізується через предмети «Трудове навчання» (5-9 класи), «Технології» (10-11 класи) та «Інформатика» (5-11 класи).

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується навчальними предметами «Образотворче мистецтво» й «Музичне мистецтво» (5-7 класи), «Мистецтво» (8-9 класи).

   В 10 класі (філологічний профіль) введено додаткові години на вивчення профільного предмету українська мова - 2 години, українська література – 2 години.

   В 11 класі  (історичний профіль) введено додаткові години на вивчення:

- історії України – 1,5 год,

- всесвітньої історії – 1 год,

- правознавства – 1 год.

   Відповідно до Загальнодержавної програми, забезпечуючи неперервність і наступність шкільної превентивної освіти, введено факультативний курс з формування здорового способу життя та профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу «Захисти себе від ВІЛ» у 10-11 класах по 0,5 год на тиждень.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-11 х класів закладів загальної середньої освіти складає на тиждень :

для 5 класу – 29 години,

для 6 класу – 32 години,

для 7 класу – 31 година,

для 8 класу – 31,5 години,

для 9 класу – 33 години,

для 10 класу – 34,5 години,

для 11 класу – 33 години.

   Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень в 1-11 класах окреслено у навчальних планах ( додатки).

Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому педагогічних технологій

   Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» та навчальної програми закладу 2023/2024 навчальний рік розпочинається 1 вересня і закінчується 28 червня. Навчальні заняття організовуються за семестровою системою. Упродовж навчального року будуть осінні, зимові і весняні канікули (загальною тривалістю не менше 30 календарних днів):

• 23.10 - 29.10.2023 р.;
• 25.12.2023 р.- 07.01.2024 р.;
• 25.03.- 31.04.2024 р.

Як передбачено статтею 34 Закону України «Про загальну середню освіту», навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, середньої і старшої школи, терміни та форми проведення якої будуть узгоджуватися з відповідними документами Міністерства освіти і науки України (по мірі їх надходження).

Режим роботи закладу: п’ятиденний робочий тиждень.

   Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.

   Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

   Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей здійснюватися у формі співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття та ін.

   Серед сучасних педагогічних технологій у закладі переважно впроваджуються наступні: технологія розвиваючого навчання, особистісно-орієнтована технологія, інформаційні технології, технологія дистанційного навчання, ігрова технологія, диференційована технологія навчання та ін. Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.

   Вчителями закладу створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи.

   Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проекти, онлайн-тести, програмовані засоби навчання та інше.

Вчителі не тільки самі активно використовують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями. Тому створені вчителями персональні предметні сайти є однією з важливих форм роботи сучасного вчителя і є поштовхом для подальшого освоєння нових сучасних веб-ресурсів відповідно до вимог ІК компетентності, що важливо у процесі модернізації навчання в сучасній школі.

   Упродовж останніх років наполегливо впроваджуємо особистісно-орієнтовану модель освіти, засновану на ідеології дитиноцентризму.

Розділ 6. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової середньої освіти

   Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»). Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти за інших умов (на даний час у закладі таких учнів немає).

Розділ 7. Показники реалізації освітньої програми

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

 Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних    працівників.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності планується через систему роботи методичних  об’єднань, педагогічної та методичної ради, роботи творчих груп, проведення інших методичних заходів;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення через накази по школі, в яких визначаємо як позитивні, так і негативні сторони і плануємо заходи корекції;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти запланований  у планах роботи закладу в цілому та практичного психолога зокрема;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників через систему післядипломної освіти педагогів, веб-платформи та форми методичної роботи.

   Для адміністрації закладу, педагогічного колективу та батьків учнів завжди важливо мати достовірну інформацію про поточний стан навчального процесу. Це дозволить своєчасно вносити корективи, отже, призведе до підвищення його якості. Таку інформацію на шкільному рівні можна отримати, використовуючи програму моніторингових досліджень.

   Педагогічний моніторинг - це система науково-обгрунтованої перевірки результату освіти (якості освіченості учня), корекція змісту і форм освітньої діяльності. Моніторинг є найважливішим інструментом перевірки та оцінки ефективності впроваджуваного змісту освіти, використовуваних методик, служить основою для обґрунтованих шляхів усунення недоліків навчального процесу в школі, є основою для прийняття ефективних управлінських рішень.

   Предметом педагогічного моніторингу досягнення стандарту є якість освіченості в єдності трьох його складових: предметної, діяльнісно-комунікативної, ціннісно-орієнтаційної.

   Моніторинг включає в себе перевірку та оцінку кількісного зіставлення отриманих результатів, визначення якісних особливостей навченості учня. Основою моніторингу шкільної освіти є система показників і інструментарій вимірювання:

• рівня навченості учня;
• рівня вихованості школярів;
• ступеня готовності випускників школи до продовження освіти;
• рівня соціальної адаптації учнів та випускників школи до життя в суспільстві;
• ступеня збереження здоров'я дітей;
• рівня виконання стандартів освіти.

   Крім того, при формуванні моніторингу шкільної освіти враховуються не тільки кінцеві результати діяльності школи, а й чинники, що впливають на якість кінцевих результатів. Тому, в змісті моніторингу шкільної освіти додатково включаються показники і інструментарії вимірювання:

• якості викладання і рівень професійної компетентності педагогів;
• якості виховної роботи та рівня професійної компетентності учителів;
• рівня організації та ефективності, педагогічного і учнівського, праці в школі;
• рівня фізичної культури і медичного обслуговування дітей;
• ступеня навчально-методичного забезпечення процесу стандартизації шкільної освіти.

Додатки

Таблиця 1

Таблиця розподілу

навчального часу між навчальними предметами

Початкова школа

1, 2, 3, 4 класи

Таблиця 2

Таблиця розподілу

навчального часу між навчальними предметами

Основна  школа

(5-6  кл. НУШ)

Таблиця 3

Таблиця розподілу

навчального часу між навчальними предметами

Основна  школа  (7-9 кл.)

(відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затверджена наказом МОН від 20.04.2018 року № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»)

Таблиця 4

Таблиця розподілу

навчального часу між навчальними предметами

Старша школа

10, 11  класи